П’ятеро засновників французького цифрового стартапа новин Mediapart – відомі журналісти престижних редакцій Le Monde та Liberation – пішли проти загальноприйнятої думки, запустивши в 2008 році свій сайт розслідувальної журналістики.
На той час “цвинтар медіаіндустрії” вже був усіяний проектами, які розраховували вижити за рахунок підписки на онлайн-новини. Більше того, розслідувальна журналістика на той час не розглядалася як комерційно життєздатний медіапродукт. Вважалося, що таку журналістку мають субсидувати рекламодавці, яких більше залучали новини про життя зірок, спорт і розваги.
Загальноприйнята думка виявилася помилковою. Mediapart чекав спочатку невеликий, а потім все більш вражаючий успіх. У 2020-му їхня модель фінансування журналістики, заснована на отриманні доходів від підписки та відмові від реклами, показала вражаючі результати.
У своєму річному звіті, покликаному продемонструвати громадськості успіхи компанії, співзасновник та президент Mediapart Едві Пленель показує, що в той час, як дохід багатьох традиційних ЗМІ падає, видання переживає рекордне зростання. Ось витяги з цієї доповіді:
♦ Кількість платних передплатників зросла у 2020 році на 28% і досягла 218 тисяч.
♦ Дохід збільшився на 22% і склав 20,5 млн. євро.
♦ Прибуток до оподаткування збільшився на 46% і досяг 6 мільйонів євро.
♦ Чистий прибуток після сплати податків та виплат співробітникам склав 4 мільйони євро.
♦ У той час як криза, викликана пандемією COVID-19, призвела до падіння доходів друкованих та цифрових новинних медіа, а отже – до звільнень та закриття багатьох ЗМІ, Mediapart найняв 26 нових співробітників. Загалом у штаті видання перебувають 118 осіб (з них 69 журналістів), із сайтом також співпрацюють 175 фрілансерів.
Ключі до успіху бізнес-моделі
Пленель пояснює зростання популярності видання “потребою у незалежній та якісній, вільній брехні та пропаганди журналістиці, яка допомагає людям розібратися з подіями, з якими вони стикаються”.
Крім того, виробництво та розповсюдження цифрового контенту новин обходиться набагато дешевше, а також полегшує адаптацію до нових технологій розповсюдження та споживання – таким як соціальні медіа та смартфони.
За словами Пленеля, прозорість, з якою Mediapart повідомляє дані про власників, доходи та витрати, підтверджує заявлену організацією редакційну незалежність. У 2019-му компанія була перетворена на некомерційну організацію без акціонерів – Фонд вільної преси.
Пленель розповів, що традиційні медіа намагаються слідувати моделі Mediapart і переходити до фінансування на основі цифрової підписки, але вони все одно продовжують залежати від рекламодавців та допомоги уряду.
Він не зміг утриматися від критичних висловлювань на адресу конкурентів: “Оскільки традиційні ЗМІ в основному належать багатим капіталістам, джерела їх субсидування також включають виплати з бюджету (які збільшилися під час епідемії), і більшість таких субсидій йде на підтримку найбагатших і найвпливовіших; крім того, ці ЗМІ отримують частину доходу від коштів, які виплачують такі великі транснаціональні компанії, як Google, Facebook і Microsoft».
Отримані уроки
Успіх не давався Mediapart легко. За опублікований контент на організацію подавали до суду понад двісті разів. Інші медіаорганізації атакували його за розкриття неприємних секретів індустрії: часто журналісти та політики захищають один одного, ігноруючи бажання та потреби звичайних громадян.
Крім того, Mediapart довго боровся з державою, домагаючись, щоб податкове оподаткування для цифрових медіа було таким самим, як і для традиційних ЗМІ. Раніше уряд запровадив для цифрових ЗМІ стандартний податок із продажу у розмірі 19,6% порівняно з 2,1% для друкованих медіа. Цифрові ЗМІ перемогли у цій суперечці у 2014 році, що принесло користь всій пресі. Проте, як Пленель додав із гіркотою: “Але я не сказав би, що преса в цілому демонструє вдячність за кампанію, яку ми провели”.
Вирішення всіх цих проблем зажадало завзятості та відданості своїм принципам. Гасло Mediapart могло б стати гаслом всіх ЗМІ, які прагнуть служити своїй спільноті: “Свобода преси – це не привілей журналістів, а право громадян!”
Результати застосування цієї філософії можна побачити у дослідженні індустрії цифрових новин, проведеному Reuters. За популярністю у Франції Mediapart зайняв десяте місце серед онлайн-медіа. У країні, де довіра до медіа сильно впала під час протестів “жовтих жилетів”, сайт за довірою аудиторії отримав восьме місце серед медіа всіх видів (див. верхній графік). Непоганий результат для стартапу.
Джерело: IJNET
Джерело фотографії – Bruno Abatti, ліцензія СС сайту Unsplash.