Ідея поступової українізації всіх вітчизняних друкованих медіа на державну мову є позитивною. Відтак Національна спілка журналістів та видавці підтримують статтю 25 закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка набуде чинності 16 січня. Однак, крім декларацій, необхідно це прагнення підкріплювати практичними кроками держави, аби не втратити регіональні та місцеві газети й журнали, які наразі переживають гостру економічну кризу. Про це під час ефіру «СЬОГОДНІ ГОЛОВНЕ» з ведучою Тетяною Кулик на телеканалі Суспільне Київ сказав голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

У програмі також взяли участь президент Української асоціації медіабізнесу Олексій Погорєлов та член Асоціації незалежних регіональних видавців України Геннадій Чабанов (Одеса). Всі троє експертів зійшлися на необхідності підтримки та виконання вимоги мовного закону. Водночас вони вказали на певні раціональні галузеві проблеми, які загрожують остаточно й безповоротно втратити регіональну та місцеву пресу.

«Коли ми говоримо про норми, які набудуть чинності 16 січня, треба розглядати два аспекти: перше – що є глобальне прийняте державне та суспільне рішення щодо українізації, зокрема, інформаційної сфери. Відповідно, кроки, спрямовані на підтримку української мови, вітаються журналістською спільнотою та експертами», – зазначив Сергій Томіленко.

Водночас він підкреслив, що політики прийняли лише одне рішення, яке зобов’язує видавців, редакції загалом українізувати друковану пресу.

«Ми вважаємо, що цього недостатньо, і політики мають бути відповідальними, щоб, приймаючи політичні рішення, вони так само втілювали і економічні рішення щодо підтримки друкованих ЗМІ. Треба враховувати, що читач власним гаманцем обирає, за яку газету віддасть свої кошти.

Політики й держава мають сприяти, щоб ці норми в підсумку призводили до розширення споживання українською, а не до згортання друкованого слова загалом. Тут багато над чим є працювати. Дійсно, заходи з українізації журналісти й видавці підтримують. Водночас ми з колегами з Асоцації видавців та іншими представниками медіабізнесу говоримо, що держава має постійно підтримувати українські та україномовні медіа, але підтримувати втіленням певного сприятливого економічного клімату, такого, який ми сьогодні спостерігаємо в країнах Європи та США, де йдуть назустріч медійному бізнесу», – сказав голова НСЖУ.

За його словами, модель, запропонована політиками в рамках згаданого закону, недостатньо враховує специфіку видавничого бізнесу. Мабуть, через те, що автори законопроекту до робочих груп не долучали видавців.

НСЖУ підтримує українізацію друкованих ЗМІ, але головна проблема галузі – глибока економічна криза (відео) 1

«Ми не раз подавали пропозиції й бачили, що краще було б поетапно українізувати всі друковані ЗМІ шляхом того, що ті, які виходять російською та іншими мовами, наприклад, збільшували би відсоток матеріалів українською мовою в одному номері. Тоді тираж друкується єдиний, починає з 20 – 30 відсотків і плавно переходить на український варіант. Тоді і споживач звикає, і є певний адаптивний період. Нинішні норми доволі категоричні, вони зобов’язують видавців друкувати одночасно тираж  українською та російською мовами. Це може призводити до економічних затрат, які не всі видавці витримають.

На жаль, в нашому політикумі недооцінена роль друкованих ЗМІ. Київські політики та мешканці столиці звикли отримувати інформацію в смартфоні, онлайн, із соцмереж. Вони при цьому розмаїтті доступної цифрової інформації забули, коли востаннє купували газету. Але коли ми вже йдемо на рівень регіональний і нижче: в область, райцентр, у села, – то там згортається й рівень можливостей у людей. В Україні немає достатнього інтернет  покриття. Наприклад, я влітку їду до друзів на дачу під Золотоношу, і вже не можу бути не те що онлайн, а й на телефонному зв’язку.

Наше завдання як фахівців та представників журналістської галузі – давати поради, привертати увагу до галузевих питань і змушувати політиків рахуватися з цією специфікою. А  головне, ми говоримо про увагу до доступу  широкого кола українців до інформації в той спосіб, в який вони можуть і хочуть», – продовжив Сергій Томіленко.

Він нагадав, що профільні відомства орієнтуються на великих мовників, на великі національні медіа. Водночас існує брак уваги до місцевих ЗМІ.

«Більшість газет і так є україномовними, тому глобального спротиву нововведенню немає. Просто є бажання всіх видавців, і зокрема, хто українською мовою ще не видають або видають недостатньо, отримати певне розуміння, і через це взаєморозуміння планувати і далі бути на ринку. Просто треба раціонально втілювати ті державні реформи й рішення, які  прийняті.

Перед ефіром я телефонував одному з видавців з Харкова. Він об’єднав маленькі малотиражні видання в одне, яке буде під одним брендом і російською мовою, і українською. Тобто видавці, попри труднощі, виконують вимоги закону. Просто є питання якості та економічної спроможності. Наприклад, видавець каже: якщо хтось видає для російськомовного споживача газету, то формально він може виконувати вимогу про українізацію й так: гугл-перекладач онлайн автоматично перекладатиме з російської на українську з помилками, і видавець буде поширювати такий тираж. Бо у нього немає коштів на додаткового коректора», – каже очільник НСЖУ.

Він наголошує: виконання кожного стандарту потребує ресурсів. Якщо немає зовнішнього фінансування: державного, бюджетного, іншого, якщо споживач не готовий, але закон із певною нормою є, то видавець може його адаптувати: «І це теж проблема. Це не свідомий саботаж. Але головне – доступ людей до інформації, підтримка розширення сфери функціонування української мови, але не шляхом декларацій і згортання інформаційного простору».

НСЖУ підтримує українізацію друкованих ЗМІ, але головна проблема галузі – глибока економічна криза (відео) 2

Президент Української асоціації медіабізнесу Олексій Погорєлов у своєму коментарі додав: «Ми живемо в Україні й дійсно, медіа мають виходити українською мовою. Питання було в категоричності і в тому, що закон виписаний як заборонний проти російської мови. Але час пройшов, краху не відбулося. Більше того, ті медіа-компанії, які є членами Української асоціації медіабізнесу, за цей час навчили персонал писати українською та коректуру – грамотно редагувати, провели тренінги. Великі дистриб’ютори відмовлялися торгувати пресою російською мовою, щоб не підпадати під санкції та штрафи. Тому вся галузь фактично потрапила в цей шторм. І для всіх гравців ситуація сьогодні однакова, всі перейшли на українську мову. Тому я вважаю, що біди не сталося, але є виклики, які треба обходити. Не в сенсі не виконувати закон, а комунікувати зі своїм споживачем. Це для аудиторії, яка звикла купувати й передплачувати пресу не українською мовою, відбулася зміна».

НСЖУ підтримує українізацію друкованих ЗМІ, але головна проблема галузі – глибока економічна криза (відео) 3

Член Асоціації незалежних регіональних видавців України Геннадій Чабанов з Одеси пояснив: українські ЗМІ працюють в законодавчому полі держави, і є закон, якого повинні дотримуватись видавці, хоча й певні зауваження до положень закону є. Що стосується національних видань, то його газета «На пенсії» вже шість років виходить паралельно українською та російською мовами.

«Тут питання, що робити далі з виданнями, які раніше виходили російською мовою? – міркує він. – Читач піде в інтернет, а це не завжди найбільш безпечний варіант з точки зору національної безпеки. Існують анонімні телеграм-канали, які неможливо проконтролювати, і читач буде отримувати інформацію звідти. Частина читачів, звісно, перейде на читання газет українською мовою. А інша частина може поставити собі «тарілку» й дивитися супутникове телебачення, яке не завжди працює в українському інформаційному полі. Тут є загроза національній безпеці, особливо в регіонах, де населення розмовляє російською мовою. Але якщо газета виходить паралельно двома мовами, то в читача є вихід: передплатити газету українською або російською мовами, і вони будуть отримувати ту газету, яка їм потрібна».

Сергій Томіленко зауважив, що був певний час для підготовки до дії в реаліях закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Для найменших, місцевих ЗМІ, є ще відтермінування на два з лишком роки.

«Але ми сьогодні наголошуємо не на проблемі мови – серед видавців такої проблеми немає. Сьогодні викликом для всіх місцевих ЗМІ є глибока економічна криза, посилена карантином. З 2020 року ці обмеження вдарили по бізнесу, по рекламі. Питання економічної нестійкості – це хронічна проблема і найбільший виклик всіх медіа», – пояснив він.

У той же час друковані ЗМІ більше залежать від шокової трансформації національного поштового оператора. «Укрпошта», шукаючи модель свого виживання, жертвує маленькими відділеннями, скорочує кількість листонош, запроваджує пересувні поштомобілі, які теж не відлагодили свою роботу.

«Виходить зрив у доставці, недостатнє інтернет-покриття. Багато людей літнього віку не користуються гаджетами або не мають доступу до інтернету. У прикордонних областях: Чернігівській, Херсонській, Донецькій люди дивлять російське телебачення. Там проблеми: як дивитися українське ТБ, Суспільне мовлення, щоб був якісний сигнал.

НСЖУ підтримує українізацію друкованих ЗМІ, але головна проблема галузі – глибока економічна криза (відео) 4

Сьогодні дуже багато проблем. Відповідно, ми розраховували, що від політиків будуть кроки назустріч. Ключове питання до наших політиків, до посадовців – антикризові заходи, спрямовані на підтримку регіональних і місцевих медіа. Ключовий заклик він Національної спілки журналістів України, який ми наприкінці року скерували й до Верховної Ради, і до Президента, і до Уряду – це невідкладне проведення спеціальних парламентських слухань з питань економічної стійкості місцевих медіа як запоруки свободи слова в Україні. Бо жоден національний мовник не компенсує брак перевіреної інформації на місцях. Ми говоримо про важливість всього інформаційного меню. Політики мають створити  державний фонд розвитку регіональних медіа, який би міг надавати, за прикладом Українського культурного фонду, грантову підтримку для україномовних випусків, висвітлення реформ. Це наша ключова ідея», – пояснив Сергій Томіленко.