Регіональні медіа «Рівне 1», «20 хвилин» (Вінниця) та «Молодий Буковинець» (Чернівці) розповіли як вони переживали етап жорсткого карантину та що змінилося, коли обмеження почали послаблювати.
The Lede поговорили з медіаменеджерами трьох незалежних українських регіональних медіа. Вінницьке онлайн-видання «20 хвилин» медіахолдингу RIA Media, яке працює вже 27 років та має редакції у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі та Козятині.
Телеканал «Рівне 1» – входить до медіагрупи «Рівне 1», яка має сайт rivne1.tv, smm- агентство, канали в найбільших соціальних мережах, періодичне видання «Суренж», громадську організацію з розвитку якісної журналістики «Рівнеінформ» та продакшн-студію R1.
Газета «Молодий Буковинець» заснована з 1976 року, незалежно працює з 1990 року. «Молодий Буковинець» є головним друкованим виданням Чернівецької області, воно поширюється й на сусідні райони.
Всі редактори намагалися розбавляти коронавірусний контент іншими темами, щоб збивати панічні настрої аудиторії. Також регіональні медіа підтримували локальні бізнеси інформаційною кампанією, брали участь в ініціативі «Підтримай своїх». Адже вони дуже залежать від успішного та стабільного бізнесу, особливо західні регіони. Найбільше у регіональних медіа бояться стабілізації на рівні як зараз, без росту та розвитку.
«Аудиторія стабільна, коливань немає»
На початку березня і до середини квітня, «гарячої» фази карантину, новинні медіа простежували велике зростання аудиторії. Здавалося, люди читають, що завгодно, якщо в заголовку йдеться про пандемію та Covid-19. Регіональні медіа, з якими ми поспілкувалися, говорять про це вже без особливого ентузіазму, адже це була загальна тенденція у всьому світі.
У рівненського телеканалу «Рівне 1» аудиторія збільшилася на 30-50% в залежності від тижня та подій у конкретний період. Аудиторія «20 хвилин» (Вінниця) також зросла вдвічі – у піковий тиждень зафіксували 850 тисяч унікальних відвідувачів (населення Вінниці близько 400 тисяч людей). А сайт чернівецького видання «Молодий Буковинець» відвідало приблизно на 40% читачів більше у період березня-квітня.
У травні кількість відвідувачів почала повертатися до передкарантинних показників: «Наша аудиторія стабільна і різких коливань немає. Цей момент зростання був, поки люди не втомилися від самих новин про пандемію», – каже виконавча директорка «Рівне 1» Оксана Власюк. Близько 70% контенту на телеканалі було на тему коронавірусу.
«Ми більше включилися у проєктну діяльність, почали робити позитивні сюжети. Про те, як пандемія вплинула на бізнес, про волонтерські ініціативи, мистецтво», – продовжує Оксана. Аудиторія сторінки «Рівне 1» на фейсбуці зросла на 10% у порівнянні з докарантинним періодом. Однак, на думку Оксани це пов’язано з проєктами, які готує телеканал, а не тому, що читачі знову почали цікавитися коронатемою. Зараз «Рівне 1» намагається давати хоча б один позитивний сюжет у випуску новин, адже настрої людей у місті, за словами Оксани, дуже депресивні.
Видання «Молодий Буковинець» працює у Чернівцях – місті, яке найпершим взяло на себе «коронаудар». Газета писала та продовжує писати на різні теми, актуальні для міста та області. Зокрема, про децентралізацію, план розвитку міста та області. «Якщо всі новини у стрічці будуть тільки про коронавірус, епідемію, так можна й з розуму зійти. Не можна постійно надавати читачам виключно напружену стресову інформацію», – розповідає редактор сайту Микола Кобилюк. На сайті запустили спецрозділ під назвою «Коронавірус атакує Буковину» про статистику, роботу медичних закладів, ресторанів та магазинів. Інформацію оновлювали щодня, зараз це роблять вже рідше. Контент важливий, але назва підрозділу навряд чи знімала напруження у читачів, радше навпаки.
Падіння кількості відвідувань було очікуваним для медіаменеджерів, вони пов’язують це зі втомою аудиторії від теми пандемії та негативних новин. Хоча, наприклад, «20 хвилин» готували різносторонні продукти: поточні новини, опитування, відеосюжети про життя міста, тести та навіть кросворди. «Під час карантину 40% всієї інформації було пандемічного характеру. А по трафіку набирало близько 80%. Тому ми намагалися давати більше навколокарантинної тематики: як бізнес справляється, як люди справляються, як ринки функціонують», – розповідає CEO RIA Media Олег Горобець.
Реклама та гроші: «Найгірший спад відбувся у травні, тому що у квітні рекламодавці ще очікували швидкого завершення карантину»
Доходи регіональних медіа сильно залежать від розвитку та стабільності малого бізнесу, яка похитнулася через карантин та жорсткі обмеження. Медіа в регіонах відчули серйозні втрати вже у квітні. Хоча Україна ще з травня почала виходити з карантину, говорити про стабілізацію поки зарано, враховуючи, що ситуація відрізняється від регіону до регіону.
«У нас відбувся спад в активності партнерів, хоча я очікувала гіршого, думала, у нас взагалі не буде замовлень», – розповідає виконавча директорка «Рівне 1». – «Ми втратили близько половини доходу. На жаль, найгірший спад відбувся саме у травні. Тому що у березні-квітні партнери ще у щось вірили, вони продовжували рекламуватися, бо очікували, що це скоро закінчиться. А зараз навіть йдеться про те, що у нас всі заклади будуть закриті й наприкінці червня. Та навіть відкриті заклади нормально не працюють, бо люди не ходять».
Вона пояснює, що у західних регіонах дуже велика проблема з малим бізнесом, тому що їх не підтримує держава, а це основні рекламодавці незалежних регіональних медіа. Тому «Рівне 1» приєднався до ініціативи «Підтримай своїх» та запустив флешмоб #купуйрівненське на підтримку місцевого бізнесу. Також у телеканалу є проєкт «Бізнес проти епідемії», в якому знімали історії про волонтерські ініціативи бізнесу, які попри кризу допомагали лікарням.
Багато рекламодавців поставили на паузу довгострокові проєкти, пояснює Оксана. «Зараз ми виживаємо на наших стабільних партнерах, які зараз більш-менш тримаються на плаву та які розуміють, що нам потрібна їхня підтримка. А ми адаптували наші ціни, зробили антикризові пропозиції. Це лояльна співпраця».
У медіагрупі «Рівне 1» є декілька напрямків, телеканал – найпотужніший з них, але й найбільш витратний. Він і втратив найбільше через карантин. А сайт виявився найбільш стабільним, хоча він не прив’язаний до роботи телеканалу і ним повноцінно не займаються. Надходження з банерної реклами становлять менше 10% від всього доходу медіагрупи. В медіа також користуються програматік, але надходження від цього напрямку ще менші – близько 3% (у березні цей відсоток трохи збільшився), хоча конкретно по самому сайту біля 50%, інше – реклама місцевого бізнесу. З липня медіаменеджери планують відновлювати більше активностей, на сайті повноцінно працюватимуть журналісти, а не тільки чергові, як це було в період «гарячої» фази карантину.
Олег Горобець з RIA розповідає, що доходи від локальної реклами впали, але зросла мережева. У березні після оголошення карантину трафік почав стрімко зростати й ставки на рекламу ще не змінилися, тому ціна на рекламу в програматік була доволі високою – всередині березня у «20 хвилин Вінниця» був найбільший дохід. У квітні доходи від реклами почали падати вдвічі: «Рекламодавець побачив, що трафіку багато, а кількість реклами навпаки знижується. Тож спочатку впала дохідність реклами й потім почав падати трафік. У травні ціни на рекламу вже потрошку підросли». Загалом у другій половині березня доходи від програматік становили приблизно 60-65%, а на початку червня – 40-45%.
Локальна реклама у «20 хвилин Вінниця» впала, тому що всі заклади, приватні лікарні, стоматології, салони краси зачинилися на період карантину та припинили рекламуватися. «Щоправда, ресторани епізодично заявляли про свої доставки. Серед рекламодавців з’явилися аптеки, магазини побутової хімії. Також з’явилися деякі доставки, під час карантину серед них стався бум, доставляли все: квіти, харчі, ліки», – згадує Олег. Зараз вже заклади відкриті, тому реклама поступово повертається. «20 хвилин Вінниця» також на початку карантину долучилися до підтримки місцевого бізнесу.
Олег додає, що сумарно за період карантину доходи медіа впали на 50%, у червні – на 25-30% у порівнянні з докарантинним рівнем. Найгірший сценарій – стабілізація на такому рівні без росту та розвитку.
Регіональні друковані видання відчули додатковий тягар під час карантину, адже їхні доходи падали, а видатки при цьому часто більші, ніж в онлайн-виданнях. Багато локальних друкованих медіа, наприклад, у США, не пережили пандемію, при тому, що це могли бути чи не єдині джерела місцевих новин.
Чернівецькій газеті «Молодий Буковинець» вдалося втриматися у порівнянні з невеликими, хоча відчутними для редакції, втратами. Заступник головного редактора Олександр Мостіпака розповів, що реклама в газеті зменшилася в середньому на 25%, а надходження від продажів за період локдауну – на 10%, тому що були закриті газетні кіоски. Олександр каже, що в середньому дохід впав на 15%. У газети своя друкарня, тому на друк карантин не вплинув, однак тимчасово довелося закрити п’ятничний номер (об’єм 12 сторінок), а додаток «Місто» зменшити з 8 сторінок до 4. Зараз газета вже друкується в повному обсязі. Олександр ділиться, що найбільше переймається через нестабільність рекламного ринку та боїться зменшення обсягу передплат.
Менеджмент та оптимізація
Усім регіональним медіа, з якими ми поспілкувалися, довелося оптимізувати роботу, зменшити видатки та зробити паузу в реалізації запланованих проєктів. А стратегічний план накрився і тепер медіа не беруться планувати на дальню перспективу, складають плани відповідно до нових викликів.
Телеканал «Рівне 1» переглянув всі статті витрат, керівники прийняли рішення заощадити на управлінні й взяли на себе частину функцій своїх працівники, перейшли безпосередньо в робочі процеси. Виконавча директорка вважає це позитивним досвідом, адже «в медіа не має бути застою, має відбуватися зміна функцій, щоб люди вивчали й пробували для себе нове». Хоча криза все ж таки лишила відбиток у стилі управління й наразі «Рівне 1» не поспішає повертатися до звичного режиму, обставини не дозволяють.
Дистанційна робота «Рівне 1» не підходить. Команда чекає, коли вже повернеться до звичного режиму. Тим більше, у телеканалу великий повністю забезпечений офіс, переваг у роботі з дому менеджери не помітили. Щоправда, поки доводиться дистанціюватися, аби не наражати одне одного на небезпеку.
Видання «Молодий Буковинець» та «20 хвилин Вінниця» не бачать проблеми в дистанційній роботі, навпаки, зрозуміли, що можуть бути мобільними й створювати не гірший продукт вдома, ніж з офісу. «20 хвилин Вінниця» розглядає варіант перевести 90% журналістів на дистанційну роботу, але від офісу відмовлятися не планує. «Молодий Буковинець» чекає на винайдення вакцини від Covid-19, а поки не буде змушувати всіх повертатися до офісної роботи.
Гостра фаза карантину пройшла без звільнень, всі журналісти регіональних видань залишилися з роботою. Хоча, «Рівне 1» довелося періодично зменшувати заробітні плати, але й навантаження на журналістів також зменшувалося – медіа скорочувало проєкти. «20 хвилин Вінниця» протягом двох місяців утримали 30% зарплати для подальшої виплати після карантину. Зараз повернулися до повних виплат. Працівники поставилися з розумінням, адже такі скорочення дозволили зберегти робочі місця для всіх.
Альтернативні джерела доходів – чи готові регіональні медіа експериментувати?
До карантину «20 хвилин» планували запускати пейвол, але цей і без того «ризикований проєкт» довелося відсунути. Поки що Олег планує запуск на 1 серпня чи 1 вересня. У «20 хвилин» розробляють гнучку систему, якщо позитивних показників не буде, на сайті будуть давати більше контенту у відкритому доступі.
Редактор сайту «Молодий Буковинець» розповів, що вони з колегами думали запустити платну версію сайту ще з кінця минулого року. Один з варіантів – створення окремого сайту виключно для передплатників, «які зможуть там читати якісні публікації без клікбейту та інших жовтих тем. Це буде якщо не 100%, але більша частина власні ексклюзивні матеріали». Інший варіант – платні публікації вже на існуючому сайті. А читачі можуть купляти окрему статтю чи робити внесок на весь місяць. Але й тут коронавірус вніс корективи – чітку модель для впровадження ще не затвердили.
«Рівне 1» поки не готові створювати контент, за який люди будуть платити. Для цього потрібно глибше вивчати та аналізувати поведінку аудиторії, вкладати ресурси. Оксана також каже, що в регіоні є потужні медіа: «Є багато конкурентів і всі дають контент безкоштовно. Хоча незалежних медіа, які дійсно фінансуються як ми, я не знаю. Можливо, ще одне-два. Решта мають великих спонсорів і у них немає потреби». У «Рівне 1» вже думали про розвиток напрямку донатів чи краудфандингу, однак поки що це не на часі.
Авторка: Марія Бучельнікова
Джерело: The Lede