Більшість соціальних мереж орієнтовані на задоволення людської потреби в самовираженні. Віртуальність, яку нібито надає соцмережа, спонукає людей поводитись у соціальних мережах більш вільно, ніж у реальному житті. Це значною мірою стосується і українських журналістів, які іноді дозволяють собі зайве в спілкуванні в соцмережах, нехтуючи репутаційними втратами, яких можуть зазнати їхні редакції через таку поведінку.
Про це ще у 2012 році зауважив ірландський журналіст, засновник ресурсу Storyful Марк Літтл в інтерв’ю “Детектору медіа”:
“Велика небезпека соціальних медіа в тому, що тепер значно легше сказати щось погане чи непристойне у фейсбуці чи твітері, це може зробити кожен журналіст, і контролю тут немає. Я думаю, це одна з найбільш серйозних проблем, яку необхідно обговорювати. Як журналіст, я вважаю так: все, що я кажу у твітері чи фейсбуці, – це публічний простір, тому я б ніколи не написав там не лише неперевіреної інформації, але й певних звинувачувальних чи недоброзичливих речей на чиюсь адресу”.
Часом занадто вільну поведінку українських журналістів у соцмережах підтверджують групи в соціальних медіа, як-от “Медіасрач по-волинськи” чи рубрика на сайті ІМІ “Медіасрач тижня”. Медійники дозволяють собі в соціальних мережах публічні конфлікти, вияви своїх політичних уподобань, дискредитаційні вислови, а іноді й відвертий онлайн-булінг.
Проте чи має корпоративна або професійна етика обмежувати журналіста в соцмережах?
Уже існує чимало прецедентів, коли неетична поведінка журналістів у соцмережах призводила до їхнього звільнення зі ЗМІ.
Наприклад, ведуча новин із Г’юстона Скарлет Факар, довідавшись про перемогу Дональда Трампа на виборах Президента США, написала: “Тільки тепер я з радістю і полегшенням зможу піти спати”. Вона також написала про Барака Обаму, що він робив Америку “більш жорстокою та расистською”. Невдовзі вона втратила роботу, про що повідомляється в матеріалі “Медіакритики” “Простір віртуальний – наслідки реальні”.
Омбудсмен нідерландського суспільного мовника Марго Сміт у розмові з експертами ІМІ зауважила, що журналіст, як публічна особа, має дотримуватися певних етичних норм, і це стосується й поведінки в соцмережах.
“Медійник має дбати про свою репутацію, він представляє редакцію, і його репутаційні втрати можуть завдати шкоди репутації ЗМІ, в якому він працює”, – сказала Марго Сміт. У 2017 році “Нью-Йорк Таймс” опублікувала рекомендації щодо поведінки журналістів відділу новин у соцмережах.
У документі підкреслюється, що відділ новин цінує соціальні мережі за важливу роль, яку вони відіграють у журналістиці, але журналістів закликають бути дуже уважними та уникати демонстрації своїх політичних поглядів або тенденційного подання матеріалу стосовно подій, які висвітлює “Нью-Йорк Таймс”.
Експерти ІМІ підготували рекомендації для журналістів щодо поведінки в соціальних мережах:
- Журналіст не має публічно підтримувати політичні фігури чи партії на своїй сторінці в соцмережі, якщо видання, в якому він працює, позиціонує себе як політично незаангажоване.
- Журналіст не має вживати мову ненависті чи дискредитувати інші соціальні групи.
- З боку журналіста неетично фотографувати в публічних місцях незнайомих людей і виставляти їхні фото на своїх сторінках у соцмережах, якщо вони проти, оскільки це може порушити право цих людей на забуття. Особливо це стосується дітей.
- Журналіст не має у своїх дописах використовувати нецензурну лексику.
- Журналіст повинен більш ретельно, ніж пересічний користувач, ставитися до достовірності власних дописів у соцмережах.
- Журналіст має уникати надмірно емоційних оцінок у власних дописах та має прагнути неупередженості.
- Особливо уважно журналіст повинен ставитися до власної безпеки в інтернеті, зокрема й у використанні соцмереж, не надавати можливості різним програмам отримувати доступ до профілю, оскільки це може поставити під загрозу джерела журналіста.
- Варто з толерантністю ставитися до інших користувачів соцмереж, навіть тоді, коли вони критикують чи дискредитують вас чи ваші дописи.
Олена Голуб
Джерело: ІМІ