Редакція районної газети «Хотинські вісті» шукала, як робити більш корисний продукт для своєї аудиторії, і як збільшити охоплення. Експеримент перевершив навіть найсміливіші очікування: аудиторія однієї з тем сягнула «телевізійних» розмірів – понад 1,3 млн.осіб. Як це повторити і вашій редакції?
Роздержавлення підштовхнуло редакцію газети «Хотинські вісті» активно шукати, як бути і сучаснішими, і кориснішими для своєї аудиторії. Вирішили спробувати запропонувати громаді свої навички організаторів та модераторів дискусій. Адже актуальних питань безліч, тож їхнє обговорення дасть можливість і для всебічного аналізу варіантів рішень, і для пошуку бажаючих долучатися до реалізації таких рішень. Ідею підтримав Хотинський міський голова Микола Головльов: «Це насправді актуальна новація, адже нам бракує місця, платформи, де б збиралися зацікавлені та небайдужі жителі, і не тільки обговорювали, а й спільно шукали рішення для актуальних проблем міста і сіл Хотинської об’єднаної громади. Саме редакція «Хотинських вістей» зможе бути такою платформою, бо завдяки мультимедійності забезпечить залучення максимальної кількості мешканців різного віку».
Питання номер 1 – вибір теми
Першою темою для обговорення стала «Хотинщина – рай для садівництва чи місцевий Чорнобиль? Як захистити людей та довкілля при обприскуванні садів?». Адже на Хотинщині садами зайнято понад 10 тисяч гектарів, але у той самий час район – у «лідерах» в області за рівнем захворюваності на рак, особливо серед дітей. Одна з популярних версій пояснення цього – масове використання пестицидів садівниками, порушення ними санітарних норм під час обробки ділянок, навіть у межах населених пунктів. До того ж, навесні цього року, у найгарячішу пору для фермерів, у краї фіксували випадки загибелі бджіл. Тож зусиль виключно влади було явно недостатньо.
Тетяна Коваль, редакторка «Хотинських вістей», розповідає, що «дискусія виявилася гарячою, як і подальше обговорення на сторінці видання у Фейсбук. Так, публікація на нашій ФБ сторінці охопила понад 9300 осіб – при тому, що у Хотині усього 3,5 тисячі домогосподарств (менше 9000 мешканців, а в ОТГ – 13 тисяч). Допис поширили більше 200 читачів. А відеотрансляція дискусії, яку здійснював запрошений нами громадський активіст, набрала 2,2 тисячі переглядів та 45 поширень. Оскільки не всі бажаючі мали можливість слідкувати за обговоренням онлайн, ми змонтували окреме відео за підсумками дискусії. І цей ролик охопив сумарно 6570 глядачів.
Проте охоплення – звісно, лише один з показників успішності нашої роботи. Набагато більше нас цікавили реальні результати, вплив цього обговорення на вирішення місцевих проблем. Тому ми пішли до інспекторки з фітосанітарного контролю ГУ Держпродспоживслужби Інни Корнівської». Вона розповіла: «Раніше було багато тих, хто байдуже ставився до цієї проблеми. Наприклад, минулої весни тільки на урядову гарячу лінію надійшло 4 скарги від жителів нашого району щодо обприскування садів (це окрім звернень до місцевої влади). А цієї весни на урядову гарячу лінію була лише одна скарга. І під час нещодавньої наради в обласному управлінні Держпродспоживслужби нас відзначили як позитивний приклад, наголосивши, що порівняно з іншими районами області, у Хотинському стало менше скарг. Звичайно, неможливо, щоб в один день усі фермери і приватні господарства почали дотримуватися «кожної букви закону». Тому роз’яснювальну роботу треба продовжувати надалі, нагадувати про це, особливо наступної весни перед початком обробки садів».
«Охоплення – лише один з показників успішності. Потрібно слідкувати і за результатами, впливом обговорення на зміни в громаді»
Та й люди стали більш поінформованими, знають що саме є порушенням, та як діяти. Тому тепер, якщо вони бачать порушення (наприклад, коли обробляли сади біля населеного пункту після 10:00 ранку, тобто у недозволений час), то одразу телефонують керівнику Хотинської ОТГ та у Держпродспоживслужбу. За такими сигналами фахівці вживали заходи, і фермери припиняли хімічну обробку, проводили її лише вранці чи пізно ввечері. Тобто налагоджена ефективна взаємодія населення, місцевої влади та фахівців, які здійснюють контроль за дотриманням санітарних вимог.
Друге важливе – відслідковувати вирішення питань
– А ще ми докладаємо зусиль – продовжує Тетяна Коваль, – щоб, власне, обговорення було результативним. Зокрема, під час дискусії про обробку садів працівник Хотинської ОТГ вів протокол і записував усі пропозиції, які могла б реалізувати місцева влада для поліпшення ситуації. Пізніше наші журналісти поцікавилися, що з цього втілено, і ми повідомили про це читачам. Зокрема, розповіли, що фахівці підготували пам’ятку для фермерів із детальною інформацією як про правила використання пестицидів, так і про вимоги законодавства щодо попередження населення та пасічників про заплановані хімічні обробки садів і полів. Такі віддруковані пам’ятки старости сіл ОТГ роздали усім садівникам та керівникам сільгосппідприємств на території громади. Редакція також опублікувала роз’яснення для населення, щоб люди знали, що саме є порушенням, яким чином садівники повинні повідомляти населення, та куди звертатися зі скаргами. Крім того, Хотинська ОТГ направила звернення до Асоціації міст України, у якому наголосила на необхідності прийняття Верховною Радою змін до законодавства щодо захисту бджільництва та збільшення відповідальності за порушення у транспортуванні, зберіганні та застосуванні засобів захисту рослин або агрохімікатів. Усім зацікавленим сторонам після дискусії роздали контактні телефони «гарячої лінії» та фахівців Держпродспоживслужби із фітосанітарного контролю.
Роз’яснення, пам’ятки та довідники допомагають і мешканцям, і фахівцям краще розуміти сутність регулювань. А це призводить до зменшення як порушень, так і недовіри між людьми
Жителі Хотинщини тепер точно краще обізнані, і «до речі, сільські голови з інших сіл, які не входять до Хотинської ОТГ, теж просили зробити для їхніх фермерів такі інформаційні пам’ятки з усіма вимогами до хімічного обробітку садів та сільгоспугідь», – додала Інна Корнівська.
Третій висновок – залучати сильних партнерів
Цікава історія вийшла у нас із обговоренням другої теми – «Як розв’язати сміттєву проблему Хотина та довколишніх сіл». Інтерес до неї був не дуже високим. Напевно тому, що люди хочуть жити у чистому місті/селі, але мало хто реально готовий щось зробити для цього. Більшість лише нарікають на недоліки у діяльності комунальної служби міста. Як сказав під час дискусії мер Хотина М. Головльов, легше буде побороти агресора на сході, ніж байдужість людей…
Тому ми вирішили вийти за звичні рамки і звернутися до молоді. Для цього задумали зробити окремий відеоролик з популярними нині лайфхаками про правильне сортування пластикового сміття, аби не тільки берегти природу, а й щоб не пити молоко, куплене на базарі у пляшці зі смітника. Адже молоко на ринку продають у пластикових пляшках, а звідки вони ці пляшки беруть – нікому не відомо. А спеціальні контейнери-сітки для ПЕТ-пляшок, встановлені в місті, далеко на всі використовують. Окрім того, мало хто перед викиданням стискає пляшки, щоб зменшити в об’ємі.
Щоб вийшло справді молодіжно й неординарно, ми об’єднали зусилля з учнями Хотинської гімназії, які на чолі зі своїм керівником Тетяною Юрчак беруть участь у екологічному проекті Zero Waste School від благодійного фонду братів Кличків. Вони реалізовують проект з поліпшення екологічної ситуації у м. Хотин, тож наші цілі співпадали. Гімназисти виявилися чудовими акторами, одну дівчину переодягнули в бабусю, яка витягує пляшки зі смітника, а потім продає на ринку. Це теж з ноткою гумору оцінили глядачі. Про серйозне ми пояснили коротко та влучно – так би мовити «на пальцях».
«Пояснивши серйозні речі «на пальцях» та подавши це молоді силами самої молоді, ми забезпечили небачені для нас показники охоплення відео про суспільно важливу проблему»
45-секундний відеоролик під назвою «Смачне молоко?», як кажуть, «зайшов». Його поширювали і діти, і дорослі, було багато коментарів. У перші два дні ми отримали понад 200 тисяч переглядів, а на третій день – вже 750 тисяч. Сумарна кількість переглядів перевалила за 1,3 мільйона! Ми були вражені! Очевидно, що наша робота вийшла не лише за межі 9-тисячного Хотина та району, а й поширилася Україною. Вдячні гімназистам – чудовим акторам – та їхній керівниці Тетяні Корчак! Без них ролик точно не був би таким цікавим.
Охоплення та Монетизація
Своїми результатами пишаємося. Маємо схвальні відгуки людей, котрі дякують, що ми порушуємо актуальні проблеми громади, даємо детальні роз’яснення і сприяємо розв’язанню цих проблем. Для нас це кращий доказ того, що наша праця немарна.
Крім того, ми значно збільшили свою онлайн аудиторію, зокрема кількість підписників сторінки «Хотинських вістей» у Фейсбук: із 3700 у квітні до 6500 у липні. Маємо вже понад 5300 уподобань сторінки. А охоплення сторінки за тиждень не опускається нижче 100 тис. Наприклад, на цьому тижні маємо 135 тис., а коли вирувала стихія наші репортажі охопили 400 тис.осіб.
«Схвальні відгуки та подяка людей за роз’яснення, за обговорення та сприяння розв’язанню актуальних проблеми громади – кращий доказ того, що наша праця немарна»
Раніше у нас не часто можна було побачити відео, тепер його робимо частіше і переглядів саме відеоконтенту стало у рази більше. Окрім рекордного для нас за показниками 45-секундного ролика про сортування пластикових пляшок «Смачне молоко?» (понад 1,3 мільйона переглядів), є й інші публікації, які зацікавили широку онлайн аудиторію: 220 тисяч людей переглянули короткий фотозвіт про наслідки стихійного лиха – буревію, що повалив десятки опор високовольтної лінії і залишив без електрики 30 тисяч абонентів у 50 селах і райцентрі. Її поширювали (3,5 тисячі поширень) не лише наші підписники, а й багато інших користувачів, наші фото використовували інші ЗМІ. Звісно, ми щодня на нашій сторінці давали свіжу інформацію про перебіг подій.
Проте, і звичайні короткі відео, включення наживо у Фейсбук, тепер більш популярні. Приміром, виступ духового оркестру має 16,4 тисячі переглядів, концерту до Дня конституції – 6,2 тисячі. А раніше подібні відео на нашій сторінці набирали, в середньому, 1,5–2 тисячі переглядів.
На жаль, збільшення аудиторії поки не принесло фінансових «плюсів». Реклами на нашому сайті та сторінці у Фейсбук поки небагато, як і раніше. Та й, в цілому, над монетизацією ми поки ламаємо голову. Давно виношую ідею підготувати рекламний матеріал з корисною інформацією для туристів про готелі та заклади харчування у місті. Але до цього все «не доходять руки» у буденній редакційній круговерті. Крім того, є задумка зробити ролик про туристичні принади міста для розвитку туризму. Можливо створимо відео-екскурсію містом. Маємо навіть попередню домовленість з керівником Хотинської ОТГ, що певну суму на цю задачу виділить міський бюджет.
Адже про середньовічну Хотинську фортецю – одне із семи чудес України – відомо багатьом. Але у тисячолітньому містечку Хотин є й інші старовинні будівлі з цікавою історією. Наприклад, у будівлі, що на фото, зведеній за часів панування у цьому краї румунів, колись розташовувався театр з особливо хорошою акустикою, де давали прекрасні театральні вистави. Але навіть деякі хотинчани достеменно не знають історію цією будівлі. Тому плануємо зробити короткі відео – віртуальні екскурсії про історичні будівлі міста.
Та й листи-пропозиції рекламодавцям потрібно готувати. Але на це завжди не вистачає часу. Бо якщо у нас до роздержавлення було 4 журналісти, відповідальний секретар і редактор, то тепер залишилися тільки два журналісти і редактор. Тобто навантаження зросло вдвічі.
Іншими словами, ми ще не займалися пошуком рекламодавців як окремим напрямком роботи. Отже, маємо виділити на це час і працівника. Тому тут у нас все ще попереду.
4 Лайфхаки для колег
Іншим редакціям, які вирішать повторити наш досвід, найперше радимо не боятися труднощів, обов’язково спробувати. Так, безперечно, це – додаткове навантаження на творчий колектив редакції, а у більшості відбулося скорочення працівників. Але іншого виходу просто немає: у нинішньому світі мусимо ставати сучаснішими, ближчими до читачів, кориснішими для громади, розширювати онлайн аудиторію, виходити за певні усталені «рамки», пробувати щось нове. Тим більше, якщо є можливість залучити грантові кошти для старту.
Лайфхак 1: не боятися труднощів, обов’язково спробувати і бути гнучкими
Звісно, і у нас не було без труднощів. Так, на першу дискусію щодо порушень при обробці садів прийшло значно менше садівників, ніж було запрошено. Очевидно, не хотіли наражатися на критику.
А тему однієї з дискусій взагалі довелося змінити. Так, попередньо у червні планували обговорити тему «Створення каскаду ГЕС може вбити Дністер. Що може зробити громада, щоб не допустити цього?» Але рішенням Комісії зі сталого використання і охорони басейну річки Дністер були призупинені будь-які дії, пов’язані з проектуванням будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС. Тому вирішили порушити іншу проблему – через тривалі зливові дощі погіршилася якість води у криницях у селах Хотинщини та річці Дністер, звідки здійснюється забір у центральний водогін райцентру. Крім того, хотинчани нарікали на високу вартість послуг водопостачання. Тож сформулювали таку тему дискусії на заміну: «Яку воду п’ємо? І чи можна знизити тариф на водопостачання в Хотині?» Склали новий список запрошених фахівців. На щастя, хоч терміни були обмежені, однак усе вдалося, всі запрошені прийшли і дали вичерпні роз’яснення і відповіді на запитання, що хвилювали людей. До того ж на прохання читачів після дискусії опублікували перелік усіх громадських криниць, де провели знезараження, і звідки безпечно пити воду.
Тобто ми не обмежуємося тільки підготовкою відео з дискусій, а й потім подаємо іншу корисну і потрібну людям інформацію із обговорюваних тем. Тож гнучкість – необхідна навичка, якою ми усі маємо майстерно володіти.
Лайфхак 2: не обмежуватися відео з дискусій, а подавати різну корисну і потрібну людям інформацію із обговорюваних тем
Наступна порада – уважний вибір і тем, і інструментів донесення інформації до різних груп (аудиторій). Ми, наприклад, робили ставку на актуальність теми та на якісне відео, яке «підчищали», вибирали найцікавіше, додавали для наочності інфографіку чи фото. Хоча, як показав досвід, включення наживо у Фейсбук теж мають велике охоплення, бо Фейсбук надає їм пріоритет у показі в стрічці, незважаючи навіть на те, що якість значно гірша. Але тут треба враховувати, що якщо людина подивиться дискусію «наживо», то дивитися оброблене відео вже не буде. Отже, «жива» трансляція відбирає частину переглядів, і це потрібно враховувати.
Лайфхак 3: уважно підбирати і теми для обговорення, і інструменти донесення інформації до кожної з цільових аудиторій
Також ми переконалися, що глядача треба зацікавити на самому початку, і що тривалість відео має бути невеликою. А ще для «лінивих» чи тих, хто поспішає і не хоче дивитися усе відео, за порадою нашого ментора ми робимо коментар, у якому прописуємо найцікавіші і найважливіші моменти дискусії: про що говорилося на тій чи іншій хвилині, щоб глядач «перемотував» на те, що його найбільше цікавить.
Лайфхак 4: надавати можливість аудиторії отримувати інформацію з різною швидкістю. Хто не має часу – зможе дізнатися основні месиджі з коментарів та врізів
Думаючи про майбутні теми для обговорення, ми, крім розвитку туризму, напевно, візьмемося за медичну реформу. Адже здоров’я – найцінніше, що у нас є, а зміни у цій сфері зачіпають кожного. Тому тема актуальна і зацікавить аудиторію.
