У цьому матеріалі – про внутрішню кухню успіху такого формату як онлайн дискусія, організована редакцією районної газети. УАМБ розпитала про деталі Костянтина Григоренко, директора і головного редактора «Обрії Ізюмщини». Тож УАМБ, дійсно, допомагає вам розвивати свій медіабізнес.

Онлайн дискусії не були новою практикою для редакції «Обріїв Ізюмщини»: цей формат тут використовують з липня 2018 року. Влітку 2020 року, коли УАМБ оголосила про конкурс проектів для редакцій місцевих медіа, Костянтин Григоренко, головний редактор видання, шукав можливості для розвитку цієї діяльності. По-перше, бракувало ресурсів для проведення дискусій на певні теми та потрібної їхньої кількості кожного місяця. По-друге, потрібно було докупити обладнання – адже сьогодні редакція витрачає стільки, скільки заробляє, і це не дозволяє фінансувати витрати на закупівлю обладнання. Це типова ситуація: майже усім локальним медіа зараз не вистачає обігових коштів, і малі гранти – рятівне джерело коштів для місцевих ЗМІ, з яких вони можуть фінансувати розвиток своєї діяльності.

Але хоча онлайн дискусії не були новим видом роботи з аудиторією, «Обрії Ізюмщини» отримали для себе новий цікавий досвід, на який і самі не очікували. У цьому матеріалі «Редакторський Портал» ділиться узагальненнями та основними складовими успіху онлайн дискусій у громадах, організатором яких виступає місцеве медіа. Про те, як це робити успішно, ми говоримо із Костянтином Григоренко, директором і головним редактором «Обрії Ізюмщини».

«Редакторський Портал»: Почнемо з основного – з експертів. Адже без них аудиторія не прийде на дискусію. Чим цей формат цікавий експертам, чому вони до вас йдуть? І що він дає їм додаткового чи нового – у порівнянні з публікацією в друкованій газеті?

Костянтин Григоренко: Цей формат цікавий експертам, перш за все, своєю інтерактивністю. Люди можуть спостерігати за дискусією як на сайті видання, так і в мережі Фейсбук ( кому як зручно), а саме головне, що експерти отримують під час прямого ефіру запитання в студію від глядачів ефіру. Крім того, після прямого ефіру запис розміщується на інших цифрових платформах видання – YouTube та Інстаграм, що значно розширює географію споживання інформації.

«РП»: До речі, ваші замовники купують тільки послугу онлайн дискусії, чи їх цікавлять і публікації в газеті також?

К.Г.: Деякі замовники сплачують послуги і за розміщення на цифрових платформах, і за публікацію звіту у друкованому виданні. Але переважна більшість перевагу надає саме цифровим платформам.

«РП»: Як формат саме онлайн дискусій допомагає вам розвивати співпрацю з громадами? Чим саме вони виділяють його у порівнянні з друкованою газетою?

К.Г.: Дійсно, формат прямих ефірів дає нам прекрасну можливість розвивати співпрацю з новоствореними громадами та іншими суб’єктами господарювання. Велика кількість переглядів у Фейсбуці та Інстаграмі приваблює нових замовників. Окрім того, велику роль грає те, що ми – офіційно зареєстрований засіб масової інформації. Це дає нам велику перевагу у конкуренції з різноманітними багаточисельними групами у соціальних мережах.

«РП»: Що у форматі онлайн дискусій цінують читачі? Чому вони беруть участь, що їх цікавить?

К.Г.: Глядачі прямих ефірів та дискусій зрозуміли, що тут вони можуть поставити запитання та дуже швидко отримати на нього відповідь кваліфікованої людини або навіть першоджерела такої інформації. Варіантів зв’язатися з нашою студією є декілька – це телефонний дзвінок у студію, або лист на електронну пошту видання, або запитання на нашій сторінці у Фейсбуці.

«РП»: Чи вбиває онлайн формат друковане видання? А якщо ні – як вони доповнюють один одного?

К.Г.: Онлайн все більше і більше користується популярністю серед споживачів. Чи вбиває він друковану версію газети? І так, і ні. По-перше, за рахунок цифрових платформ ми рекламуємо і анонсуємо матеріал друкованого видання. На сайті газети розміщується до 30% матеріалів, які розміщуються в газеті. По суті, це різні інформаційні матеріали, які розраховані на різні аудиторії. З іншого боку, через друковану версію ми рекламуємо свої цифрові платформи. Я переконаний: на сьогоднішній час ще не варто остаточно відмовлятися від друкованої версії і переходити на 100% в онлайн.

«РП»: На чому заробляє редакція, розвиваючи онлайн дискусії? Для аудиторії вони безкоштовні, на відміну від передплати на газету. Хто ж платить редакції і за що?

К.Г.: Редакція заробляє на онлайн трансляціях, маючи договори з Ізюмською міською радою, Оскільською ОТГ та комунальними підприємствами Ізюма. Окрім того, різноманітні комерційні структури платять нам за розміщення реклами на сайті – це банки, страхові компанії, підприємці (банерна реклама, контекстна реклама, відеореклама, бізнес-довідник). На замовлення редакція знімає відеорепортажі, масові свята, конкурси, змагання, тощо.

«РП»: Онлайн дискусії – це формат відео, чи не так? На якій платформі охоплення таких матеріалів вище: Фейсбук, YouTube, Інстаграм, ще щось?

К.Г.: Онлайн-трансляції найбільше збирають переглядів у Фейсбук та Інстаграмі. Значно менше переглядів у YouTube та на сайті видання. А останні ефіри у листопаді та грудні здивували нас великими переглядами саме в Інстаграмі. На нашу думку, це говорить про залучення до наших онлайн-трансляцій більш молодої аудиторії, яка віддає перевагу саме Інстаграму.

«РП»: Аудиторія приходить більше щоб подивитися ток-шоу, щоб дізнатися щось нове чи щоб отримати відповіді на запитання? Які мотиви основні?

К.Г.: Аудиторія охоче дивиться ефір, як правило, коли в студії знаходиться відомий експерт чи відома людина Ізюмщини. Багато переглядів збирає міський голова під час програми «З перших вуст». А ще аудиторії цікаві актуальні теми, які хвилюють кожного дня (тарифи на комунальні послуги, екологія, субсидії, пенсійне забезпечення, транспортні перевезення).

«РП»: Що саме найбільше приваблює тих, хто платить вам гроші? Що їх цікавить?

К.Г.: Ті хто замовляє у нас ефіри та укладає з нами угоди, цікавляться, перш за все, охопленням та аудиторією. Аналізуючи лайки, коментарі та перепости наших сторінок у соцмережах, можемо з упевненістю сказати, що за нашими ефірами стежать мешканці Ізюмщини, Балаклійщини, Борівщини, Барвінківщини, та інших районів Харківської області. А також краяни, які працюють і мешкають за межами України.

«РП»: Чим ваша онлайн площадка цікава громадам? Чому вони до вас звертаються, адже можуть і самі на своїх акаунтах у соцмережах чи на своїх сайтах публікувати такі ж відео. Що ви даєте такого, чого вони самі не можуть?

К.Г.: Наш онлайн-майданчик цікавий аудиторії. По-перше, ми запрошуємо фахових спеціалістів та експертів з різних галузей господарства, керівників місцевого самоврядування та органів державної влади. По-друге, редакція дотримується збалансованої подачі інформації, завжди надає можливість висловити альтернативну думку. А блогери та учасники інформаційного ринку не можуть собі дозволити такий формат дискусій. Саме у цьому, як я підкреслював раніше, полягає одна з найвагоміших переваг офіційного ЗМІ.

«РП»: Чому із вами співпрацюють такі структури як «Харківгаз»? Адже у них є і власні сайти, і власні прес служби. Чому ж вони приїжджають до вас у студію та ще й платять гроші за послуги?

К.Г.: Вже другий рік поспіль ми укладаємо угоду з великою компанією АТ «Харківгаз», яка побачила в нас надійного інформаційного партнера. Ми розміщуємо текстову інформацію та відеоматеріали на нашому сайті, а також проводимо прямі ефіри у студії редакції газети «Обрії Ізюмщини». Кількість переглядів та телефонних дзвінків під час таких прямих ефірів настільки висока, що навіть проводячи подібні ефіри в обласному центрі, вони не збирають таку аудиторію, яку збирає регіональне видання.

«РП»: Наскільки це дохідна діяльність – проведення таких онлайн дискусій?

К.Г.: Не за всі прямі ефіри та дискусії ми отримуємо гроші. Як правило, платні ефіри чергуються з соціально важливими. Ми надаємо можливість виступити і представникам культури, спорту, громадським об’єднанням тощо. А от органи влади та комерційні структури, як правило, за ефіри платять. У 2020 році ми вперше уклали договір на висвітлення діяльності Ізюмської міської ради на нашому сайті та сторінках соціальних мереж. У цьому році працюємо щоб укласти подібні договори з Балаклійською міською радою та Борівською селищною радою, які увійшли до Ізюмського району.

«РП»: Що приносить більше доходу – друкована газета чи онлайн дискусії? На чому заробляє друкована газета? А на чому онлайн?

К.Г.: Друкована газета приносить більше доходів, ніж усі цифрові доходи видання. Велика перевага в тому, що редакція отримує передплату за газету наперед. Але популярність цифрових платформ збільшується з кожним роком. Це можна бачити на прикладі банківських, фінансових установ, які перевагу віддають розміщенню інформації на сайті. У 2020 році видання дуже активно заробляло гроші через біржу прямої реклами – переважно за рекламні публікації.

«РП»: Чи можливо на таких онлайн дискусіях вирішувати проблемні питання з життя громади, чи місцевого бізнесу? Як це працює?

К.Г.: Онлайн-дискусії мають велику перевагу у тому, що дозволяють одночасно долучати до дискусії велику кількість глядачів. Усі вони можуть і брати участь у дискусії, і ставити запитання, і надавати пропозиції. Наприклад, після «круглого столу» про об’єднання Бугаївської територіальної громади, який пройшов у нашій редакції, після гарячих дискусій та публікації звіту в газеті було прийнято рішення утворити Куньєвську територіальну громаду замість Бугаївської ОТГ. Редакція, крім прямого ефіру, виїжджала до сільських рад на громадські слухання, наші журналісти робили відеорепортажі та звіти у газеті. Тож рішення про створення Куньєвської ОТГ стало саме результатом відкритих дискусій.

«РП»: Що ще є важливим – таким, що має знати редактор місцевого медіа, щоб зробити таку роботу і дохідною, і цінною для своїх цільових аудиторій?

К.Г.: Редактор регіонального ЗМІ повинен розуміти, що тиражі друкованих видань будуть знижуватися, послуги з доставки газет не будуть покращуватися, тому ідеальним варіантом роботи локального медіа є мультимедійна редакція. Тому сьогодні обов’язковими є і присутність видання у принті та на цифрових майданчиках, і монетизація друкованих та рекламних матеріалів, і модернізація технічного забезпечення редакції.


«Обрії Ізюмщини» – лідер в Ізюмському районі

 – Тираж газети сьогодні складає 2600 екземплярів за передплатою плюс ще 500 – роздріб.

 – Аудиторія в Фейсбуці зростає повільно. На кінець січня 2021 у нас 3900 друзів і 4850 стежать за нами.

 – А от аудиторія в Інстаграм зростає швидко: за останні 3 місяці маємо 2000 підписників.

 – На YouTube каналі 666 підписників. Цьому каналу ми стали приділяти більше уваги останнім часом, і аудиторія збільшилась.

 – Газета розповсюджується в Ізюмському, Балаклійському, Барвінківському та Борівському районі. Чисельність новоутвореного району – 150 тис осіб.

 – Структура доходу у 2020 році: 26% – доходи від передплати, 4% – роздріб. Реклама – 66% (в т.ч реклама на цифрових платформах – 10%) і ще 4% – грантове фінансування.

 – Щодо динаміки, то доходи від передплати та роздрібу, зрозуміло, знижаються разом із тиражами. Доходи від реклами зростають – але за рахунок цифри. Дохід від висвітлення діяльності органів влади залишається на рівні 10% від нашого загального бюджету.


Як влаштований блок онлайн дискусій: обладнання та люди

 – Для того, щоб проводити онлайн дискусії якісно, редакції потрібно мати таке обладнання: 1 – відеокамера, 2 – енкодер CEREVO LIVEShell, 3 – комплект освітлення, 4 – мікрофон або петличка, 5 – гарний інтернет (швидкість 100Мбіт/сек)

 – Щоб нарощувати аудиторію, особливо якщо цю роботу редакція починає з нуля, потрібно рекламуватися на різних майданчиках та залучати партнерів (радіо, газети, соціальні мережі, блогерів, тощо).

 – Щодо людей та розподілу відповідальності. У нас за трансляцію відповідає одна людина. Але для великих заходів – таких як дискусія за круглим столом чи дебати – краще працювати двома камерами. Тому у нас в редакції дві людини відповідальні за онлайн трансляції, до того ж у разі необхідності один замінює іншого.

І, нарешті, про контент. Звіти про прямі ефіри ми обов’язково розміщуємо в газеті. Обсяг матеріалу залежить від популярності ефіру. Відео матеріали постійно зберігаються на сторінці видання в фейсбуці та у каналі видання в YouTube.