Культ мови. Як писати про погоду

Ті, хто «роблять погоду», а саме пишуть тексти прогнозів, що звучать у теле- та радіоефірі, не шкодують для них образно-стилістичних засобів. Але при цьому іноді забувають про закони небесної канцелярії, продукуючи ляпи.



Культ мови. Як писати про погоду

«На сході України помірний вітерець ганятиме по небокраю окремі хмарки, і врешті-решт їм доведеться розпрощатися з усіма своїми дощовими намірами». «Серед помірних туманів на Заході країни розпочнеться черговий етап хмарних перегонів. Із деяких учасників навіть вихлюпнеться дощами вода». «Продірявлена вітром хмарна ковдра вкриватиме південне небо. Тому основна композиція складатиметься тут з дощів і з туманів». Це цитати із кількох випусків передачі про погоду, яка виходить в ефір на одному з телеканалів.

Ясна річ, немає нічого поганого в тому, щоб розповідь про те, якою буде погода, нагадувала художній твір-мініатюру. Зрештою, функція такого жанру, як прогноз погоди, допомогти читачеві, слухачеві чи глядачеві краще уявити метеорологічну ситуацію. Цікаво, що газетні замітки про погоду (зокрема, з «Сільських вістей»), як розповіли «Культові мови» в Інституті української мови НАНУ, навіть розписувалися для лексичної картотеки – тої, приклади з якої ми потім бачимо в словниках.

Проте за образністю іноді губиться точність. «Небо у столиці помітно хмаритиметься. Тож асортимент опадів маємо напрочуд великий: від туманів уранці і ввечері – до злив удень». Картина зрозуміла, але тумани – це все ж не опади.

«Бувають ще гірші ляпи. Якось я чула в прогнозі по радіо вираз «невелика хмарність і дощі». Це чистий ляп – фахівець-синоптик такого ніколи не скаже. Адже за невеликої хмарності дощу не буває. Він може виникнути, як мінімум, із мінливої хмарності. Якби я щось подібне почула від нашого спеціаліста, я зробила б йому зауваження», - розповідає «Культові мови» начальник відділу метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру Людмила Савченко.

«Нехай проблеми та незгоди…»

Людмила Савченко сама не раз виступала з прогнозами у прямому ефірі Національної радіокомпанії. Так було до 2011 року, коли вона наважилася, говорячи про погоду, дати оцінку ситуації в країні. «Незрозуміло, як можна не любити цей райський куточок на землі, цю країну, український народ, щоб так знущатися з нього. Поки що нас пестить лише лагідне весняне сонечко», - сказала тоді вона. Після цього прогнози на Нацрадіо стали виходити тільки в запису. Нині, як зізналася нам Людмила Іванівна, вона більше на радіо не виступає – мовляв, сказала усе, що хотіла.

Пані Савченко каже, що завжди слухає виступи в ефірі своїх колег-синоптиків. Недоладності в їхніх виступах іноді, ясна річ, трапляються. Адже у коментарях для ЗМІ синоптикам Гідрометцентру дозволено дещо вільніше поводитися з термінами і «художньо обробляти» прогнози, проте в основних продуктах центру – відхилення від термінології неприпустимі.

Саме про терміни «Культ мови» й хотів поговорити з Людмилою Іванівною детальніше.

Передусім ми поцікавилися, як точніше називати людей, що фахово займаються передбаченнями погоди – синоптики чи метеорологи? Адже словник наводить на думку, що це майже одне і те ж.

«Взагалі, той, хто прогнозує погоду, є синоптиком. А метеоролог більше займається спостереженнями за погодою. Якщо у фахівця у дипломі записано «метеоролог», але він вивчав курс синоптичної метеорології, то він може працювати синоптиком», - пояснює Людмила Савченко.

Офіційним документом, де зафіксовано термінологічний інструментарій синоптиків, є «Настанова по службi прогнозiв та попереджень про небезпечнi і стихiйнi явища погоди». Там детально описано характеристики метеорологічних явищ і наведено означення та мовні конструкції, що ними ці явища дозволено описувати.

Якщо у прогнозі сказано, що передбачається снiг з дощем, це означає, що снiг і дощ ітимуть одночасно, але переважатиме снiг. А якщо вжито термін дощ та снiг, то синоптики хочуть сказати, що дощ та снiг чергуватимуться, але переважатиме дощ. Між іншим, короткочасним називають дощ, який триває до трьох годин. Говорячи часом дощ, синоптики мають на увазі, що може випасти два або більше дощів, але кожен з них триватиме менше трьох годин.Якщо кажуть, що опади в Києві чи на Київщині будуть мiсцями або в окремих районах, то це означає, що вони охоплять не більше 30% території столиці чи Київської області.

Слова заметіль і буря синоптикам дозволено вживати тільки у виступах по радіо.

Зі знаком «плюс»

Описи температури повітря теж мають свої тонкощі. Так, у перiод весняних та oсiннiх заморозкiв не можна вживати термiни близько нуля чи з переходом вiд мiнусових до плюсових значень (наприклад, мiнус 2 плюс 3 градуси), а лише нуль – плюс п’ять градусiв із зазначенням заморозки. Чому так?

«Тому що рання весна і пізня осінь – це періоди вегетації. І важливо знати точно, чи це буде -2°С чи +2°С, адже буквально один градус вирішує долю врожаю», - пояснює Людмила Савченко. Між іншим, за її словами, мовознавці не раз зауважували синоптикам, що замість слова заморозки краще казати приморозки.

Як каже фахівець, синоптична термінологія не часто і, можливо, несуттєво, але все-таки коригується.

«У радянські часи Настанови були російськомовними і не змінювалися по 20-30 років, але корективи до термінів усе-таки вносили. Так, у 1970-80-х роках існував термін «дождь значительный» (відповідно, і українською мовою його перекладали «значний дощ»). Тепер такого поняття немає – є тільки сильний дощ», - говорить пані Савченко.

На її переконання, у чинну вже в незалежній Україні термінологію теж можна внести деякі зміни. Наприклад, «узаконити» термін серпанок.

У прогнозах слово серпанок поки що не вживається, хоч у спостереженнях за погодою воно іноді може фігурувати. «Ми часом кажемо «димка», але це не зовсім правильний термін. Мовознавці нам вказували на це, і ми цим словом уже майже не послуговуємося. Зрештою, димку ми і не прогнозуємо. Туман (видимість 500 м) – так, а про димку (видимість 1-2 км) ви у прогнозі не почуєте. Раніше ми створювали спеціалізовані прогнози для галузі автотранспорту, для них такі нюанси були важливими. Але зараз автотранспортні підприємства у нас не замовляють погоду», - розповідає Людмила Савченко.

Зате у прогнозах, що їх пропонують телеканали і радіостанції, останнім часом набули активного вжитку слова дощитиме та сніжитиме. Словник української мови досі подавав ці слова із ремаркою «розмовні».

Ще одне поняття, яке колись було популярним у медійних прогнозах, а тепер фактично зникло, – медико-метеорологічний тип погоди. Йшлося про типи погоди, які можуть негативно впливати на організм метеочутливих людей. В якийсь момент лікарі почали нарікати, що це прогноз, який сам збувається: слухачі, почувши про несприятливу для здоров’я погоду, одразу відчували симптоми усіх хвороб, крім післяпологової лихоманки. Тож синоптики облишили говорити про здоров'я. Але полегшення їм це не принесло. За словами Людмили Савченко, варто повідомити в прогнозі про різку зміну погоди чи стихійне явище, як телефон Гідрометцентру стає гарячим від дзвінків обурених читачів-слухачів-глядачів. Ніби Гідрометцентр має відповідати за примхи небесної кацелярії.

Комментарии
Войдите через социальную сеть
«В Генеральной прокуратуре Украины официально заявили, что пропавший из-под домашнего ареста бывший ректор Налоговой академии Петр Мельник находится в США, в штате Калифорния.»
«В Генеральной прокуратуре Украины официально заявили, что пропавший из-под домашнего ареста бывший ректор Налоговой академии Петр Мельник находится в США, в штате Калифорния.»
«В Генеральной прокуратуре Украины официально заявили, что пропавший из-под домашнего ареста бывший ректор Налоговой академии Петр Мельник находится в США, в штате Калифорния.»
«В Генеральной прокуратуре Украины официально заявили, что пропавший из-под домашнего ареста бывший ректор Налоговой академии Петр Мельник находится в США, в штате Калифорния.»
«В Генеральной прокуратуре Украины официально заявили, что пропавший из-под домашнего ареста бывший ректор Налоговой академии Петр Мельник находится в США, в штате Калифорния.»
 
«Не покладайтеся на власну «редакторську інтуїцію». Ви маєте справу з інформаційними технологіями - і тут керують алгоритми!»
Віталій Гордуз, керівник інтернет підрозділу УМХ
Цифрова реклама у регіональних ЗМІ: як її нарощувати?
Самое читаемое
События