Культ мови. Цирк на дроті, або Як ви пишете слово «онлайн»?

… а також «інтернет», «фейсбук», «твітер», «гугл», «блогер»? Спостерігаючи навколишню писемну дійсність, я зафіксувала такі варіанти написання: онлайн, он-лайн, он лайн, online, on-line, on line (та, відповідно, офлайн, оффлайн, офф-лайн, оф-лайн, offline, off-line, off line). Так як же правильно?



Культ мови. Цирк на дроті, або Як ви пишете слово «онлайн»?

Онлайн чи он-лайн?

У фейсбуку я зробила невеличке опитування стосовно того, хто як пише це саме онлайн. Не претендуючи на жодні соціологічно достовірні результати (вибірка в мене однобока, та й кількість опитаних малувата — близько сотні осіб), скажу: переважна більшість (66%) саме так і пише це слово: онлайн. Яким же було здивування, коли я побачила, що орфографічні словники дають лише один варіант через дефіс: он-лайн. А є ж іще, не забуваймо, варіанти online, on-line та рідше вживані on line та он лайн.

Тож як правильніше писати в україномовному тексті? Алгоритм простий: спочатку треба вирішити, чи писати латинкою, а чи кирилицею. Справді, написання латинкою вважається припустимим як виняток, коли йдеться, приміром, про: а) не надто часто вживані в нашій мові власні назви; б) усталені вислови (зазвичай латинські, див., приміром, тут), в) нові запозичення, які можуть бути наразі невпізнаваними у кириличній графіці і які проходять етап варваризмів, тобто не є засвоєними нашою мовою. Чудовий приклад останньої групи ‒ слово storytelling, та й воно вже перейшло на новий етап існування: часто трапляється й написання сторітелінг. Очевидно, це свідчить, що мовці, які у професійному мовленні часто послуговуються цим словом, розуміють потребу записувати його буквами української абетки, але не знайшли адекватного перекладу.

Чи є підстави писати слово «онлайн» латинкою? Ні, немає: воно активно вживається, подекуди навіть відмінюється (в онлайні; втім, ця форма наразі не внормована), ба більше: це слово вже зафіксовано у словниках (орфографічних і тлумачних).

Залишається вибір: писати онлайн, он-лайн чи он лайн. Орфографічні словники (принаймні, всі доступні мені) як норму пропонують тільки дефісне написання, тимчасом як найновіший тлумачний (Великий тлумачний словник сучасної української мови, с. 843) фіксує два варіанти: разом та через дефіс. Тож написання он лайн відкидаємо однозначно. Залишається два варіанти й питання: чому словники фіксують обидва? Пояснення просте: мовна норма не встигає за мовною практикою (узусом).

Ця проблема не унікальна: якщо поцікавитися ситуацією в англійській чи російській, ‒ побачимо майже ту саму картину.

Ось, приміром, як пояснює ситуацію, що склалася в англійській мові, сайт Grammarist.com: хоча окремі редактори й посібники й досі радять писати у стилістиці 90-х on-line (через дефіс), коли йдеться про прислівник, мовна практика віддає перевагу написанню online; останній варіант уже фіксується як прийнятний більшістю словників та посібників з англійської мови.

А ось що пише російська «Грамота.ру» про нинішню ситуацію: «Это слово пишется кириллицей, слитно: онлайн. Нормативно только такое написание, оно зафиксировано академическим “Русским орфографическим словарем”. Как первая часть сложных слов онлайн пишется через дефис: онлайн-опрос, онлайн-служба».

На користь написання разом слугує й той факт, що в українській мові немає ані слова он у відповідному значенні, ані слова лайн. Можемо хіба що перекласти: на лінії, на дроті :)

Висновок: наразі не буде помилкою писати ані он-лайн, ані онлайн. Але перевагу я би віддавала варіанту онлайн.

Та сама логіка працює й у випадку слова офлайн, треба лише визначитися стосовно подвоєння літери ф. Як пише правопис (§89), в українській мові подвоєння в словах іншомовного походження зберігається тільки а) у власних назвах та похідних від них словах; б) при збігу однакових приголосних префікса й кореня, якщо в мові вживається паралельне непрефіксальне слово (наприклад, іммігра́ція, бо є мігра́ція; іннова́ція, бо є нова́ція; ірраціона́льний, бо є раціона́льний) та в) у низці слів, які становлять виняток (анна́ли, бо́нна, бру́тто, ва́нна (ва́нний), мадо́нна, ма́нна (ма́нний), мо́тто, не́тто, па́нна, пе́нні, то́нна, білль, бу́лла, ві́лла, мулла́, ду́рра, мі́рра). Отже, немає жодних підстав зберігати подвоєння «ф» у слові офлайн.

Інтернет: з великої чи малої? Фейсбук: у лапках чи без?

Важко вловити момент, коли власна назва стає загальною. Бо це насправді ніякий не момент, а процес :) Ксерокс, памперс, бігборд, дизель — усі ці слова були колись виключно власними. І писалися тільки з великої літери. (Щоправда, в парі дизель ‒ Дізель розрізненню сприяє ще й и ‒ і.)

Як ви пишете: інтернет чи Інтернет, мережа чи Мережа? Наразі словники фіксують написання з великої літери (див., приміром, Словник українського правопису 2009 року або словник-довідник «Велика чи мала літера?»). Але в дефісному поєднанні з іншим словом інтернет пишеться з маленької літери: інтернет-видання, інтернет-газета, інтернет-кафе, інтернет-магазин, інтернет-асоціація тощо. (Крім, зрозуміло, випадків, коли йдеться про нову власну назву, до складу якої входить наше слово: Інтернет-асоціація України.)

Втім, спостерігаючи писемну мовну практику (соцмережі дають для таких спостережень дуже багатий матеріал), бачиш активне написання слова інтернет з маленької літери. Тут може працювати ціла низка чинників: і поширеність загальних слів із цим складником (в одному лише Словнику українського правопису їх наведено 20), і загальна тенденція до спрощення, умовно кажучи, десакралізації більшості слів на письмі (маю на увазі свідоме уникання великої літери, часто навіть в іменах та прізвищах), і, головне, зміна сприйняття названої реалії, яка з власної назви комп'ютерної мережі стає загальною назвою, що позначає цю всесвітню мережу.

Тож логічне той самий підхід застосувати й до слова мережа. Коли інтернет ще тільки ставав явищем нашої дійсності, ми, добираючи йому синоніми, мали якось підкреслити, що йдеться саме про це, незвичне тоді, значення: Мережа, Веб. Зараз такої потреби немає: слово мережа не потребує уточнень, тож спокійно можна писати його з маленької літери.

Отже, мовна норма наразі фіксує написання Інтернет (з великої), але мовна практика все активніше наближає той момент, коли написання з маленької теж стане нормативним. Особисто я давно пишу інтернет з маленької і всім так раджу.

У попередніх публікаціях «Культу мови» вже побіжно було згадано про написання слова фейсбук. Дозволю собі нагадати: «Цікаву логіку написання слова фейсбук з великої чи з малої літери зауважив був Отар Довженко. Коли йдеться про назву компанії чи самої соціальної мережі, логічно писати з великої літери: “Фейсбук” чи Facebook (латинка в кириличному тексті ‒ окрема цікава тема), коли ж ідеться про акаунт у цій соціальній мережі ‒ логічно писати з маленької: “Він написав у себе у фейсбуку”. Мені ця логіка імпонує». Про латинку ми вже поговорили, варто уточнити вживання лапок: якщо ми з якогось дива (а насправді керуючись міркуваннями «індексації пошукових запитів», ‒ поправте мене в коментарях, якщо я помиляюся) пишемо латинкою Facebook, то жодних лапок для цієї власної назви не потрібно. Чому? Бо лапки покликані виділити те чи інше слово в потоку мовлення, з чим чудово може впоратися вже сам факт вживання некириличної графіки. Якщо ж ми пишемо власну назву компанії українськими літерами, її доведеться виділити лапками: «Фейсбук». Ще один важливий момент: якщо ви вже відмінюєте це слово, будь ласка, не плодіть покручів на кшталт Facebook'а. Вже або не відмінюйте взагалі, або пишіть кирилицею :)

Та сама логіка працює і щодо тріад Google, «Гугл», гугл і Twitter, «Твіттер», твітер. У першому випадку бачимо, що слово гугл вже засвоєне мовою: маємо, щонайменше, утворене від нього дієслово гуглити, а також цілу низку експериментальних слів та висловів (див. список у додатку в кінці статті). Оскільки слово з'явилося і прийшло до нас пізніше за слово інтернет, ступінь його «загальності» (у процесі переходу від власної назви до загальної) менший, але все одно така тенденція спостерігається. Здається, поширене під впливом англійської написання Гугл (з великої, але без лапок) якраз і фіксує перехідний момент: це вже не мислиться як символічна назва компанії чи пошукової системи (тому без лапок), але ще не уявляється як загальна назва (тому з великої літери). Тож писати можна по-різному, головне ‒ розуміти, чому ми пишемо так чи так. Але нормативними наразі є два варіанти: Google, «Гугл».

Стосовно другої тріади стикаємося ще з проблемою подвоєння приголосного Т: якщо це для нас власна назва ‒ подвоєння, за правилом, зберігається: «Твіттер» (але не забуваймо про лапки). Якщо ж ідеться про твітер-акаунт ‒ логічно, як і у випадку з фейсбуком, писати його з маленької: «Вона написала в твітері». Зрозуміло, що таке написання не зафіксовано в жодному словнику, тому це лише рекомендація, базована на спостереженні за логікою та практикою. Зауважмо також, що й це слово виявилося придатним для словотворчості: твітнути, твіт.

Блог чи блоґ?

Правопис містить список слів, у яких вживається літера ґ (§15): а́ґрус, ґа́ва, ґа́зда, ґандж, ґа́нок, ґату́нок, ґвалт, ґвалтува́ти, ґе́ґати, ґедзь, ґелґота́ти, ґерґота́ти, ґерґоті́ти, ґи́ґнути, ґирли́ґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґо́ґель-мо́ґель, ґрасува́ти, ґра́ти (іменник), ґратча́стий, ґре́чний, ґринджо́ли, ґрунт, ґу́дзик, ґу́ля, джиґу́н, дзи́ґа, дзи́ґлик тощо та похідні від них, а також у прізвищах Ґалаґа́н, Ґудзь і под. На жаль, цей список не вичерпний (судячи з тощо в кінці переліку), але в будь-якому разі тут ідеться про вже засвоєні слова, які можна перевірити за словником.

Залишаються відносно нові слова іншомовного походження, яких усе більшає й більшає. Тут ситуація проста: правопис вказує, що g передається як г. Виняток наразі становлять власні назви, у власних назвах іншомовного походження не буде помилкою і вживання ґ: «У власних назвах іншомовного походження етимологічний g згідно з усталеною традицією вимовляється як г; проте збереження g у вимові не є порушенням орфоепічної норми. Отже, правильною є вимова: Гданськ і Ґданськ, Гренла́ндія й Ґренла́ндія, Гібралта́р і Ґібралта́р; Гаріба́льді й Ґаріба́льді, Ге́те й Ґе́те».

Оскільки блог загальна назва, вживаємо літеру г. Так само як і в похідних блогосфера, блогер, в якому, до речі, згадана літера не подвоюється.

Додаток

Майже рік тому ми з фейсбук-друзями влаштували словотворчу забавку. Ось результат колективної творчості (слова та вислови):

гугліж (те ж, що й гуглювання, гуглення),

гуглоскопія (аналіз реальності за допомогою гугла),

гуглядь (вона ж гугляща женщина)

гугланути (одноразове гуглення),

гуглань (телепень, який і гуглити не вміє),

загуглячити (гуглення зі сподіванням на дуже високі результати),

гугліссімо (вигук бравіссімо, вжитий тоді, коли результат гуглення здається чудовим; чудово нагуглено),

нагуголений (нахорохорений, звізданутий, хворий на зіркову хворобу через популярність у гугл-пошуку),

гугло (вульг. результат нагугленого),

гуглюк (той, хто не володіє культурою гуглення),

гуглі-гуглі (вигук задобрювання гугла),

гуглянка (забавка в інформаційну епоху, вакханалія гуглення),

гуглодайний (слово чи вислів, який потенційно може дати високі результати гуглення),

гуглило (те, за допомогою чого здійснювається гуглення);

гугломовець (головомовець, який черпає інформацію з гугла);

пігуглка (терапевтична порція гуглення для інформаційно залежних),

гугляр (той, для кого гуглити ‒ забавка),

згуглитися (знецінитися через поширеність у результатах гугла; втомитися гуглити),

гуглолог (гуглезнаваець),

лікар-гуглонолог (лікар, який лікує від гуглозалежності),

гуглефікація (все оцифруванню для подальшого огуглення),

гуглізми (типові помилки гуль-транслейту),

гуглосувати (забезпечувати запиту високий рейтинг в індексації гугла шляхом гуглення),

гуглема (одиниця смислу, яку гуглять),

гуглократія (влада гугла),

гуглевидобуток (результат нагугленого, вимірюється в лінках),

вгуглило (про високі результати гуглення),

гуглекопи (ті, хто гуглить),

гуглонавчений (про теоретика).

Іди собі гуглом;

вік живи – вік гугли;

гугляща женщина;

недогугл у куплеті, перегугл у газеті;

мізки (пальці) згуглити;

а хто слухав – розгугляй;

у сиву гуглину;

обережно, огуглено;

на гугля (тост),

туди, де гугл-пошук не ганяв;

коли гугл жодного лінку не видасть (пор. коли рак на горі свисне);

гугль в поміч;

гугль ходячий (про людину-всезнайку);

шукати Шевченка в гуглі (про тяжку, марудну, марну працю);

гугл забанив;

без гугла день роком стає;

був би гугл, все інше знайдеться;

всіх гуглів не вигуглити не перевигуглити;

гугни до поту, а їж в охоту;

нагугленому вірити;

на гугл надійся, та й сам розум май;

гугла боятися – в нет не ходити;

великий гугл, нема де дітись;

гугле рідний;

гугл там, гугл тут;

з гуглу по букві ‒ дисер готовий;

вічний гуглун;

пішов у загугл.

Далі буде


Комментарии
Войдите через социальную сеть
«В Генеральной прокуратуре Украины официально заявили, что пропавший из-под домашнего ареста бывший ректор Налоговой академии Петр Мельник находится в США, в штате Калифорния.»
«В Генеральной прокуратуре Украины официально заявили, что пропавший из-под домашнего ареста бывший ректор Налоговой академии Петр Мельник находится в США, в штате Калифорния.»
«В Генеральной прокуратуре Украины официально заявили, что пропавший из-под домашнего ареста бывший ректор Налоговой академии Петр Мельник находится в США, в штате Калифорния.»
«В Генеральной прокуратуре Украины официально заявили, что пропавший из-под домашнего ареста бывший ректор Налоговой академии Петр Мельник находится в США, в штате Калифорния.»
«В Генеральной прокуратуре Украины официально заявили, что пропавший из-под домашнего ареста бывший ректор Налоговой академии Петр Мельник находится в США, в штате Калифорния.»
 
«Не покладайтеся на власну «редакторську інтуїцію». Ви маєте справу з інформаційними технологіями - і тут керують алгоритми!»
Віталій Гордуз, керівник інтернет підрозділу УМХ
Цифрова реклама у регіональних ЗМІ: як її нарощувати?
Самое читаемое
События