Чи можуть локальні українські видання, зокрема онлайнові, окупати себе, залишатися незалежними та створювати якісний контент? Універсального рецепту немає. Міжнародні фонди та вітчизняні громадські організації створюють грантові програми та конкурси для локальних ЗМІ. Запит на якісну місцеву пресу існує також у бізнесу. У будь-якому разі важить професіоналізм редакції, а також готовність використовувати інструменти монетизації.
Ямпільський експеримент
Одним із найбільш відомих прикладів якісних локальних медіа донедавна був «Дирижабль». Цей сайт, а потім і газета, розповідали про 10-тисячне місто Ямпіль у Вінницькій області. Проект розпочали ямпільські школярі, які писали про місцеві новини у блозі. Із серпня 2014 року це районне видання стало частиною проекту «Лабораторія гіперлокальних медіа», яку організував «Фонд розвитку ЗМІ». Гроші на цей експеримент погодилася дати програма MYMEDIA.
Метою проекту було довести, що з фінансовими і кадровими ресурсами місцеве ЗМІ може бути незалежним і самоокупним, а також позитивно впливати на зміни у своєму місті.
Сайт наповнювався як професійними журналістами та редакторами з різних міст (Київ, Одеса, Вінниця, Львів), фрілансерів та місцевих. Окремо поширювати і промотувати видання допомагали волонтери.
Згодом «Дирижабль» розширився і на друковану версію. Газета задовольняла звичку місцевих людей читати пресу. Окрім того, на неї можна було оформити передплату.
Ямпільський «Дирижабль» пропрацював три з половиною роки, півтора з яких, зокрема, за підтримки Міністерства закордонних справ Данії та Фонду розвитку ЗМІ. З березня 2017 року роботу над сайтом і газетою “Дирижабль” вирішили заморозити через брак коштів на утримання редакції та випуск газети. Серед помилок, через які проект довелося призупинити, його куратори називають брак навчання місцевих журналістів, відсутність головного редактора постійно на місці та нехтування комерційною складовою.
Ресурси і досвід замість грошей
За підтримки Національного фонду на підтримку демократії ГО «Дирижабль» у квітні 2017 року оголосила конкурс для редакцій із невеликих міст України. 10 переможців безкоштовно отримають сучасні сайти, річну менторську підтримку та кошти на рекламну кампанію своїх інтернет-видань.
Сайти цих локальних видань працюватимуть на платформі The City (ще до конкурсу з нею самостійно почало працювати видання про місто Ірпінь). Протягом року ГО «Дирижабль» оплачуватиме роботу веб-розробника, який допомагатиме адаптувати платформу під потреби конкретної редакції. Також кожна редакція безкоштовно отримає дизайнера.
Крім того, спільно з редакціями досвідчені редактори і медіаменеджери розроблять реалістичні плани розвитку інтернет-видань: пошук джерел прибутку, нові формати реклами, робота з соціальними мережами тощо. Ментори допомагатимуть впроваджувати план розвитку протягом року.
Керівниця ГО «Дирижабль» Лєра Лауда розповідає, що завдання проекту — не давати редакціям легкі гроші, а дати інструменти, прокачати журналістські навички і навчити заробляти самостійно: «Ми обрали для участі у проекті найбільш мотивовані команди, які вже мають медіа, що працюють у місті не перший рік. З нуля редакції не створювали принципово, бо треба були люди, які вже у професії і так чи інакше нею займатимуться, з ментором чи без».
Уже запустилися сайти таких міст, як Біляївка, Новоград-Волинський , Калуш, Старокостянтинів та Лиман. Невдовзі запустяться сайти міст Миргород, Кременець, Мелітополь і Нова Каховка.
Кілька тижнів тому вийшов з проекту Кропивницький, хоча їхній сайт вже був запущений. «Редакція врешті вирішила, що не потягне навантаження і не готова виконувати усі пункти нашого ґайдлайну», — пояснює Лєра Лауда.
До кінця квітня 2018 року редакції мають налагодити роботу зі стандартами, освоїти нові формати й інструменти та почати монетизувати видання.
Фінансування бізнесом задля розвитку регіону
Якісні регіональні медіа можуть початково фінансуватись і за допомогою соціально відповідального бізнесу. Таким чином підтримується вінницьке онлайн-видання «Veжа». Засновники називають це видання «амбіцією створити сучасне та мобільне медіа, що оперативно реагує на ситуацію в місті та є справді потрібним і цікавим для вінничан».
За словами головного редактора «Vежі» Андрія Качора, заснування цього медіа було ініціативою самого бізнесу. Очільнику редакції, який до того створив кілька успішних ресурсів, запропонували переїхати з Київської області у Вінницю і створити місцеве видання: «Жодних умов не ставилося, була визначена концепція: видання не має бути “жовтим” чи “чорним” та вирізнятися передусім якістю». Головна мета «Vежі» — розповідати про успішних вінничан, про цікаві місцеві проекти, стартапи, громадські та владні ініціативи. «Загалом — промоція Вінниці для вінничан і всієї України. Спонукати українців цікавитися Вінницею, приїжджати сюди, в ідеалі — жити тут», – каже Андрій Качор
Поступово «Veжа» починає продавати рекламу. Поки що це не покриває всіх витрат на роботу видання. Однак редакція сподівається, що найближчим часом ситуація зміниться на краще.
Андрій Качор каже, що «Veжа» і далі йтиме шляхом монетизації і самоокупності: «Ми не продаватимемо банерну рекламу (віддамо це фаховим агенціям або Google). Натомість починаємо працювати зі спецпроектами і створенням власного відеоконтенту».
Мікроплатежі
На сторінці харківського медіапроекту «Накипело» можна знайти вкладку «Допомогти проекту». Таким чином кожен відвідувач за допомогою банківського переказу може надіслати будь-яку суму коштів на підтримку медіаресурсу. Проте керівниця «Накипело» Наталя Курдюкова каже, що цей розділ на сайті з’явився нещодавно. Отже, редакція поки не має статистики щодо ефективності мікроплатежів і не займалась їхнім просуванням.
Сьогодні, розповідає Наталя Курдюкова, єдиним джерелом фінансування проекту є гранти — загальний та на окремі проекти: «Зараз ми вибудовуємо свою бізнес-модель, щоби бути більш сталими. Але це досить складний процес, тому що для нас принципово не розміщувати джинсу, не піарити місцевих політиків та чиновників. Головне — знайти джерела, які ніяк не впливають на нашу редакційну політику».
Зображення: drgbl.net, скріншот головної сторінки
Джерело: EJO